-
11.06.18
Рішення щодо решти суддів ВККС поставила на паузу. Також щодо кількох суддів кваліфікаційне оцінювання зупинено у зв’язку з їхньою відставкою або звільненням. Ще 37 суддів не дійшли до етапу співбесід, проваливши іспит. Таким чином, за результатами співбесід, 96% суддів успішно пройшли перевірку на доброчесність.
Тим часом, ВККС уже анонсує наступні співбесіди та призначає оцінювання для нової групи суддів.
Кваліфікаційне оцінювання суддів є одним із ключових аспектів судової реформи, яка стартувала у вересні 2016 року. Його результатом мало б стати звільнення суддів, які не відповідають критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики. Однак, проміжні результати оцінювання першої тисячі суддів демонструють, що воно не призведе до реального очищення судів від недоброчесних суддів. Причиною цьому є ряд проблем.
Проблема 1. Оцінювання відбувалося без участі громадськості
Створення Громадської ради доброчесності (ГРД) як інструменту участі громадськості в процесах оновлення та очищення судової влади було одною із ключових новел судової реформи. Саме участь громадськості в так званій переатестації суддів та оцінюванні кандидатів на суддівські посади мала б сприяти поверненню довіри громадян до судової влади, як було зазначено у пояснювальній записці до законопроекту про судоустрій і статус суддів.
26 березня 2018 році, через кілька днів після старту другого етапу кваліфікаційного оцінювання Громадська рада доброчесності вийшла з процесу, заявивши про системні проблеми, які перешкоджають реальному очищенню судів. ГРД закликала Вищу кваліфкомісію призупинити процес оцінювання задля вирішення цих проблем. Однак, ВККС продовжила оцінювання без участі громадськості та відмовилась вирішувати озвучені проблеми.
Проблема 2. Оцінювання відбувалося у непрозорий спосіб
Вища кваліфікаційна комісія суддів України неодноразово заявляла про безпрецедентну прозорість як конкурсу до Верховного Суду, так і процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Однак, прозорими були лише деякі процедури в рамках оцінювання, тоді як результат та процес його визначення закриті.
Зокрема, на загал прозорим був процес складання суддями тестування та виконання практичного завдання, а також проходження співбесіди (при цьому, ВККС провела співбесіди у закритому режимі із 127 суддями, не надавши публічних пояснень). Однак, ВККС відмовилась оприлюднювати тексти виконаних суддями практичних завдань, методологію їх оцінки та бали, виставлені членами ВККС за кожним із критеріїв оцінювання. Примітно, що жодного рішення за результатами оцінювання тисячі суддів, зокрема, щодо суддів, які не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, ВККС досі не оприлюднила. Ані рішень, ані пояснень щодо балів, які отримали судді за результатами оцінювання їхньої доброчесності, ВККС не надала. Суддям досі невідомі причини невдалого проходження ними співбесід.
Також суддівські досьє, які відповідно до закону мали б бути оприлюднені ще в грудні 2016 року, ВККС оприлюднює із запізненням.
Проблема 3. ВККС ігнорує факти недоброчесної поведінки суддів
Хоча ВККС заявляє про те, що на оцінку одного судді витрачає в середньому 24 години, результати оцінювання демонструють, що важливі та очевидні факти недоброчесної поведінки суддів залишаються поза увагою Комісії.
Так, наприклад, факти недоброчесної поведінки судді Тетяни Верхогляд, викладені у висновку Громадської ради доброчесності, не обговорювалися під час співбесіди з суддею, в результаті якої вона успішно пройшла оцінювання. Зокрема, суддя своїм рішення завдала Україні збитків на майже 3 млн дол, які будуть стягнуті за рішенням ЄСПЛ.
Також успішно пройшла оцінювання та була рекомендована на призначення безстроково суддя Наталя Марфіна, яка ухвалювала рішення проти учасника подій революції Гідності, ймовірно, під тиском. Окрім того, розлучення Марфіної з чоловіком, якого затримала на хабарі СБУ, також мало ознаки фіктивності. Під час розгляду питання про призначення безстроково Марфіна повідомила, що подала заяву про розлучення ще до моменту затримання чоловіка на хабарі. Члени ВККС, маючи повноваження для перевірки достовірності цієї інформації, повірили судді “на слово”. Натомість Громадська рада доброчесності виявила факти, які спростовують слова судді. ВККС натомість робить вигляд, що таких фактів не існує.
Проблема 4. ВККС не дотримується положення положення п. 2 ч. 8 ст. 109 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”
Ця норма передбачає звільнення судді у разі порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Однак, як видно із матеріалів досьє та відеозапису співбесід, ВККС повною мірою не досліджує питання відповідності статків судді задекларованим доходам.
Так, наприклад, суддя Апеляційного суду Чернівецької області Костянтин Семенюк у декларації за 2016 рік вказав, що його дружина отримала подарунок від свого батька у грошовій формі у розмірі 1 488 000 грн. Однак, відповідно до даних суддівського досьє, дохід батька його дружини, 1931 р. н., в період з 2012 по 2017 роки склав лише 400 грн, а дохід матері дружини судді, 1936 р. н., лише 1000 грн. Члени Комісії під час співбесіди запитали про цей подарунок, на що суддя відповів, що не цікавився статками свого тестя та не володіє інформацією про походження цих коштів. За результатом співбесіди суддя успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання.
Також, як видно із даних досьє, ВККС досліджує майновий стан судді лише починаючи з 2012 року, хоча обов’язок подання майнових декларацій суддями був запроваджено ще в 1999 році. Громадська рада доброчесності, наприклад, подає інформаційні запити та отримує декларації суддів з 1999 року для дослідження питання можливості набуття суддями майна з огляду на сукупний дохід родини за усі роки.
Проблема 5. ВККС не має чітких критеріїв оцінювання та єдиного підходу до оцінки суддів
За результатами співбесід 26 суддів з 731 не підтвердили здатності здійснювати правосуддя. Причини, через які члени ВККС ухвалили таке рішення, наразі невідомі. Однак, питання, які обговорювали під співбесід із цими суддями, також звучали і під час розгляду інших суддівських кандидатур.
Так, наприклад, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя суддя Окружного адміністративного суду м. Київ Богдан Санін, який ухвалював рішення проти учасників подій Революції Гідності. Натомість щодо судді Володимира Данилишина, який ухвалив тотожне рішення, ВККС оголосила перерву, а суддю Шевченківського районного суду м. Києва Анзора Саадулаєва взагалі успішно переатестувала.
Таким чином, через непрозорий спосіб оцінювання, відсутність єдиного підходу та ігнорування фактів недоброчесної поведінки суддів ВККС оцінювання не відбувається належним чином та не призводить до покращення якості суддівського корпусу.
Наразі оцінено лише тисячу суддів з-понад 5 тисяч, а це означає, що якісні зміни до процедури ще можуть бути впроваджені у тому випадку, якщо ВККС має на меті ефективне оцінювання і прагне якісно оновити суддівський корпус. У разі невирішення цих проблем кваліфікаційне оцінювання суддів ризикує стати ще одним провальним елементом судової реформи.