-
30.10.18
Гостем студії був директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. За його словами, судді виносять законні рішення, але здебільшого вони бояться так робити через ймовірні погані наслідки для себе. До прикладу, суддя Галицького райсуду м. Львова Віталій Радченко дав дозвіл на обшуки іншого судді з Києва, сумнозвісного Павла Вовка, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Суддю Вовка детективи НАБУ знайшли у незадекларованому будинку разом з нібито колишньою дружиною. Згодом Вища рада правосуддя притягнула суддю Радченка, який дав дозвіл на обшуки, до дисциплінарної відповідальності.
На думку Артема Ситника, такі дії спрямовані на залякування суддів, які приймають законні рішення. Тобто фактично влада карає суддів за те, що вони спромоглися піти проти й створює небезпечний прецедент, аби судді не приймали рішень, які дозволятимуть притягнути до відповідальності корупціонерів.
Галина Чижик також поцікавилась, як НАБУ розслідує факти незаконного збагачення самих суддів, як-от у випадку судді Окружного адмінсуду м. Києва Євгена Аблова, а також чи вдається реально співпрацювати із Національним агентством з питань запобігання корупції.
Як зазначив директор НАБУ Артем Ситник, співпраці із НАЗК немає, це мертвонароджений орган і дуже часто своїми роз’ясненнями установа ще більше заплутуває чи обмежує доступ до інформації детективам НАБУ. Попри численні розслідування НАБУ чомусь НАЗК спромоглося перевірити лише сотні декларації за роки своєї діяльності.
Також щодо справ про незаконне забагачення, то у цих випадках слід розглядати дві категорії: “Перша – це одержання неправомірної вигоди, тобто фактично хабарництво. А друга – це справи, які стосуються електронного декларування. Йдеться, зокрема про незаконне збагачення, внесення до декларацій завідомо недостовірних даних. На жаль, станом на сьогодні вироків у цій категорії справ немає, хоч справи до суду направляються регулярно. До слова, відповідальність за брехню у декларації більша, ніж за незаконне збагачення”.
Також не могли не оминути і самі справи, які розглядають судді. Дуже часто розгляд справ топ-корупціонерів спеціально затягують, а тому всі справи “розсипаються”. Наприклад, у справі Романа Насірова суд фактично робить усе, аби затягнути справу, нагадаємо, розгляд розпочали майже рік тому й ледь дійшли до половини обвинувального вироку. Сам же Насіров хоче, аби його справу розглядали вже в Антикорупційному суді й прагне через суд поновитися на посаді.
Артем Ситник вважає, що створення Антикорупційного суду не буде панацеєю, не слід покладати на його існування дуже багато надій. Однак, він принципово важливий: “Ідея створення Антикорупційного суду якраз в тому, щоб судді мали не 500 чи 600 справ, а п’ять або шість, але відповідного масштабу, щоб зосередитися на вивченні матеріалів”.
Традиційно у рубриці “Честь і НЕчесть тижня” розповіли про суддів, які своєю поведінкою намагаються провести якісні зміни у правосудді, зокрема йшлося про суддю Печерського райсуду Ларису Цокол, яка попри тиск зі сторони влади приймала незалежні рішення. Антипремію отримала суддя із Одеси Любов Токмілова за ймовірну брехню у своїй декларації, щоб приховати свої реальні доходи.
Повний випуск програми “Честь і НЕчесть” можна переглянути тут.
Програма “Честь і НЕчесть” виходить на 24 каналі щочетверга о 22.30.