-
16.10.18
Гостем студії став журналіст-розслідувач Денис Бігус, який займався питаннями абсурдних випадків патентування держслужбовцями чи екс-чиновниками винаходів чи корисних моделей. Він розповів про те, як очільник колишній начальник Південно-Західної залізниці запатентував “рух електрички по колу” як корисну модель та отримував більше 250 тис. грн на рік. Схожий випадок і з Укрзалізницею, коли йшла розробка електронної системи для продажу квитків. Компанія, яка уклала договір з Укрзалізницею хотіла отримати частку від продажів усіх квитків, які продає держпідприємство.
Саме тому, на думку члена ГРД Михайла Жернакова, створення спеціалізованого суду, який розглядатиме проблеми інтелектуальної власності абсолютно на часі, щоб виправити цю патову ситуацію з патентами й уникнути “дірок” в бюджеті країни.
Вищий суд з питань інтелектуальної власності зосередиться на розгляді таких справ:
- спори щодо прав на винахід/корисну модель/промисловий зразок;
- спори щодо реєстрації та дії патентів;
- спори про визнання торговельної марки добре відомою;
- спори про права автора;
- спори про права на інтелектуальну власність;
- захист від недоброчесної конкуренції.
Крім цього, за словами Жернакова, створення такого суду вже давно назріло, оскільки адміністративні та господарські суди не мають суддів з достатнім рівнем знань та кваліфікації, щоб оцінити патент. Коли запрацює Вищий суд, то всі справи з інтелектуальної власності будуть розглядати саме там і якщо сьогодні патент на винахід дійсно ніхто не перевіряє, то в новому суді будуть перевіряти походження і суть патентів.
На участь у конкурсі до Вищого суду з питань інтелектуальної власності подалось всього 210 кандидатів, з яких 5 – адвокати, 6 – патентні повірені. Такий стан, як вважає Михайло Жернаков, навряд чи буде спрямований на якісне оновлення суду, адже майже всі кандидати – чинні судді.
Зокрема, візьме участь у конкурсі Тетяна Демчина – екс-дружина одіозного заступника СБУ щодо боротьби з корупцією Павла Демчини чи Тарас Оксюта – заступник голови Солом’янського суду, який фігурував в “плівках Холодницького” та має певні проблеми з декларуванням, а також Алла Басалаєва – суддя з Києва, яка постійно декларувала мінімальні доходи, а потім придбала будинок під Києвом та елітну автівку BMW X5.
Станом на сьогодні кандидати на посади суддів вже пройшли іспити на знання законодавства та виконали практичне завдання. Після перевірки та оголошення результатів, частина кандидатів припинить участь у конкурсі, а частина складе психологічні тести та проходитиме співбесіду із членами ВККС. Громадська рада доброчесності стежитиме за цим процесом й повідомлятимемо про резонансні випадки.
Щотижневу антипремію “НЕчесть” отримала суддя оновленого Верховного Суду Алла Лесько за ігнорування втручань в діяльність суддів, що стало причиною того, що судді Майдану залишились на своїх посадах, а також заклики до влади обмежити доступ до інформації з декларацій суддів, оскільки саме це призводить до численних нападів на суддів.
А от “Честю тижня” став Михайло Слободін, суддя Східного апеляційного господарського суду, який ґрунтовно та об’єктивно проаналізував перебіг судової реформи, прагне припинити боротьбу між суспільством та судовою владою, закликає відмовитись від непрозорих методів оцінювання кандидатів Вищою кваліфікаційною комісією суддів.
Повний випуск програми можна переглянути тут.
Програма “Честь і НЕчесть” виходить щотижня на 24 каналі о 19.20.