Завантаження

  • 12.01.18

Напередодні члени ГРД й кілька активістів відправили запит з відповідними даними про свою участь у засіданні. Втім, у день засідання на захід не хотіли пускати, ані самих членів Громадської ради доброчесності, ані громадських активістів, мовляв, всі місця вже давним-давно зайняли журналісти. В кінцевому результаті місце все-таки знайшлося і на засідання ВРП вдалося потрапити членкині ГРД – Наталії Соколенко.

На порядку денному у членів ВРП був розгляд кандидатури Валентини Сімоненко на посаду судді Верховного Суду. Примітно, що ВРП не озвучила важливої інформації зі звернень, які неодноразово напередодні надсилала ГРД, й одразу вирішили проголосувати за кандидатуру в нарадчій кімнаті. Наталя Соколенко, членкиня ГРД, звернулась до них і попросила слова. Після того, як члени ВРП дали слово представниці ГРД, вона виступила. Соколенко наголосила на тому, що суддею Верховного Суду не може стати особа, щодо доброчесності якої є найменший сумнів. А у пані Сімоненко – зв’язки з окупованими територіями, нерозуміння поняття прав людини та елементарна неграмотність, підтверджена її мотиваційним листом на посаду судді Верховного Суду. Втім, замість того, аби з’ясувати ці обставини, члени ВРП вдалися до допиту членкині ГРД.

Олексій Маловацький, член ВРП, а в минулому юрист пропрезидентської фракції “Блок Петра Порошенка”, наголосив, що предметом розгляду у ВРП може бути лише інформація, яка раніше не досліджувалась ВККС. Натомість Наталія Соколенко чітко пояснила, що такою інформацією є факт проведення НАЗК повної перевірки декларації пані Сімоненко за фактами, виявленими ГРД, а саме, недекларування Сімоненко корпоративних прав свого чоловіка.

Перевірка НАЗК була розпочата вже після прийняття ВККС рішення щодо Сімоненко, а тому, очевидно, що цю інформацію Комісія не досліджувала. Результати перевірки та ймовірне встановлення факту порушення Валентиною Сімоненко закону, що тягне за собою кримінальну відповідальність, безумовно, має значення при прийнятті рішення щодо її призначення на посаду судді Верховного Суду. Ця відповідь Маловацького не задовольнила, адже він кілька разів повторював це запитання, врешті запитавши “чи його українська є непридатною для розуміння”.

Крім того, член ВРП цікавився, що саме зробила ГРД для пришвидшення проведення перевірки в НАЗК, на що отримав відповідь, що ГРД не може жодним чином пришвидшувати чи в інший спосіб впливати на НАЗК, яке є незалежним органом. Члену ВРП така відповідь, схоже, не сподобалась. Він звинуватив ГРД у вибірковості звернень до НАЗК та упередженому ставленні до окремих кандидатів.

Примітно, що Олексій Маловацький кілька разі наголошував на тому, що Громадська рада доброчесності є суб’єктом владних повноважень та назвив її то органом державної влади, то квазіорганом. Основним аргументом для нього та його колег стало те, що негативні висновки ГРД Вища кваліфікаційна комісія суддів мала б долати більшістю голосів, а отже, ГРД наділена владними повноваженнями. Втім, члени ВРП замовчали той факт, що висновки ГРД є лише джерелом інформації для ВККС, які і приймає рішення щодо кандидатів чи суддів в рамках кваліфікаційного оцінювання.

Загалом на будь-які логічні пояснення щодо питань члени ВРП не реагували або взагалі, або вважали їх порушеннями моралі та норм поведінки. Більш детально на відео.

Попри численні аргументи та докази членкині ГРД, Наталії Соколеко, чому Валентину Сімоненко не варто призначати суддею нового Верховного Суду, члени ВРП все ж проголосували “за”. Невдовзі відповний указ про призначення Валентини Сімоненко на посаду судді підпише Президент, чим продемонструє суспільству своє НЕбажання справді оновити найвищу судову інстанцію.

Нагадаємо, нещодавно Окружний адміністративний суд м. Києва визнав Громадську раду доброчесності органом державної влади та скасували висновки про недоброчесність кандидатів до Верховного Суду. Таким чином, вони намагалися відбілити свою репутацію в очах суспільства та вкотре засвідчили необхідність якісного очищення та оновлення суддівського корпусу.