-
21.12.17
За чотири роки Вища рада правосуддя нарешті майже закінчила розгляд дисциплінарних проваджень «суддів Майдану». Примітно, що орган судової влади розглянув скарги щодо понад 350 суддів, однак внесли подання щодо звільнення всього 64 суддів. На практиці вдалося звільнити тільки 37, що становить лише 10% від усієї кількості.
Незважаючи на гіркий досвід служителів Феміди часів Майдану, Вища рада правосуддя продемонструвала відсутність бажання долати основну проблему – залежність від влади. На цьому наголосив член Громадської ради доброчесності Роман Маселко. Також він зазначив, що спроби сісти за стіл переговорів разом із Вищою радою правосуддя були ще у 2015 році, але вони також не увінчалися успіхом, тому що суддів, які засуджували активістів Революції гідності та приймали очевидно неправосудні рішення, так і не покарали. Досі вони не понесли жодної відповідальності.
«Це міжнародний стандарт, про який часто забувають: принцип боротьби з безкарністю, яка в основному і провокує масові порушення прав людини, як-от під час Майдану», – завершив він.
До дискусії також долучився директор департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк. Він впевнений, що однією з причин такої ситуації є значний спротив з боку судової системи. «У Києві майже у кожному суді працюють колеги тих людей, які приймали рішення під час Майдану, тому вони з формальних підстав відмовляються задовольняти клопотання слідчих. Для ефективного розслідування ми змушені передавати справи до інших областей».
Також експерти зазначили, що однією з проблем такого кволого розгляду справ «суддів Майдану» є те, що прокуратура Києва та областей України, ймовірно, свідомо направляли неякісні матеріал до суду, щоб судді звертали на це увагу й не звільняли своїх колег.
Під час заходу експерти обговорили також ефективність розгляду скарг щодо суддів. За січень-листопад 2017 року ВРП отримала 8054 скарг, але лише у 301 випадку відкрила провадження по справі. Всі інші скарги або залишаються без розгляду, або отримують відмови у відкритті провадження, що свідчить про низьку ефективність ключового органу в процесі очищення суддівського корпусу.
Нагадаємо, Громадська рада доброчесності взяла участь у процесі відбору суддів до Верховного Суду. Одними з причин негативного висновку Ради щодо кандидатів на посади суддів було свавільне порушення прав людини та протидія протестним акціям під час Революції гідності.