-
20.06.17
На завершальному етапі конкурсу до найвищої судової інстанції, канал Інтер та інтернет-видання розпочали поширення матеріалів, в яких звинувачують Раду у зриві конкурсу. Окрім цього, використовують тезу про те, що Регламент ГРД не відповідає європейським стандартам, бо не містить чітких та об’єктивних критеріїв для визначення відповідності кандидата на посаду судді нормам доброчесності та етики. Спростував цю тезу співкоординатор Громради доброчесності Віталій ТИТИЧ:
«ГРД, незважаючи на різні аргументи та звинувачення, все-таки працює і робить свою роботу в цьому штучно створеному інформаційному вакуумі. Журналісти Інтеру та інших інтернет-ЗМІ переплутали чимало фактів, зокрема про те, що це не висновок Ради Європи, це висновок експерта Діани Ковачевої. При цьому таку експертизу замовила ГРД, щоб отримати зовнішню оцінку своєї роботи. Й ця оцінка – не негативна, у висновку чітко прописано, що Рада бере до уваги стандарти Ради Європи з метою оцінки доброчесності та незалежності суддів. Крім цього, перед роботою ми провели чимало консультацій з експертами Європейського Союзу та США й чимало з них дає позитивну оцінку нашій з колегами роботі».
У своїй роботі над оцінкою кандидатів до Верховного Суду Громрада доброчесності керувалася методологією оцінки доброчесності, яку затвердила ВККС. Адже згідно із законом «Про судоустрій та статус суддів» ГРД створена з метою сприяння ВККС в оцінці доброчесності та професійної етики кандидатів. Про це зазначив член ГРД Сергій ВЕРЛАНОВ, який більш детально зупинився і на критеріях, за якими Рада оцінювала доброчесність кандидатів:
«Окрім методології ВККС, у своїй роботі ми брали до уваги положення Кодексу суддівської етики, який затвердив З’їзд суддів. Крім цього, у своїй роботі ми керувалися міжнародними стандартами, зокрема від Ради Європи, а це Бангалорські принципи поведінки суддів. Саме там існує концепція розсудливого, справедливого, поінформаваного спостерігача за діяльністю суддів, який для оцінки доброчесності використовує декілька підстав. До прикладу, матеріальні – недекларування майна, невідповідність стилю життя задекларованим доходам. Брали до уваги також порушення кандидатами засадничих прав людини, які констатуються у рішеннях Європейського Суду з прав людини проти України. За наявності цих та інших підстав ми приймали негативні висновки щодо кандидатів».
Також, на думку Громради доброчесності, недоброчесними, є судді, які нехтували відкритістю судових засідань або забороняли мирні зібрання. Крім цього, якщо кандидат зловживав своїм статусом задля матеріальної вигоди, то він не може вважатися доброчесним, як і той, що вказав неправдиві відомості у різноманітних деклараціях: чи то декларація доброчесності, декларація родинних зв’язків, старі паперові майнові та е-декларації. Однак, чимало з цих критеріїв ВККС при прийнятті рішень щодо подолання «вето» громадськості проігнорувала.
Галина ЧИЖИК, співкоординаторка ГРД стверджує, що дискредитаційна інформаційна кампанія проти ГРД має одну мету – відволікти увагу суспільства від тих рішень, які зараз приймає ВККС, зокрема, що стосуються долання «вета» громадськості:
«140 кандидатів із понад 380 отримали висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, щодо інших ГРД дала інформацію, яка може свідчити про недоброчесну поведінку. Станом на сьогодні 13 кандидатів припинили участь в конкурсі, а 30 висновків Ради уже подолані пленарним складом Комісії, і ми побачимо їх прізвища у фінальному рейтингу. Якими будуть їхні бали за доброчесність нам невідомо, але цілком ймовірно, що такі кандидати потраплять до так званої прохідної частини рейтингу”.
За інформацією ГРД, близько 44 висновків стосувалися брехні у деклараціях, стосовно 23 кандидатів Європейський Суд констатував порушення ними прав людини, близько 20 замовчали ці дані. І навіть це не є підставою для членів ВККС, щоб припинити участь таких кандидатів у конкурсі.
На початку своєї роботи Громрада доброчесності ставила одну мету- сприяти побудові справді незалежної судової гілки влади. Член Ради, Тарас ШЕПЕЛЬ, наголосив:
«Окрім постачання зброї на фронт, наш ворог докладає чималих зусиль, аби нівелювати будь-які результати реформ, адже їм невигідно, щоб Україна розвивалась у правильному демократичному напрямку. Закликаю і представників медіа, і суспільство реагувати на матеріали подібного характеру і з розумінням ставитися до подій, які відбуваються в нашому просторі. Зараз як ніколи необхідно аналізувати все, що нам говорять, і думати, що ми робимо. За кілька місяців нашої роботи, ми продемонстрували максимальну відкритість та прозорість. Будь-хто може звернутися до ГРД, аби отримати всі необхідні коментарі чи спростування».
Членкиня Ради, Наталя СОКОЛЕНКО, також звернулася до колег-журналістів та заликала їх не піддаватися на редакційний тиск та відмовитись від створення замовних сюжетів.