Завантаження

  • 01.08.17

Із 120 кандидатів, рекомендованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 93 є суддями, і лише 27 – кандидатами не з судової системи: науковцями або адвокатами. Член ГРД Тарас ШЕПЕЛЬ привітав з перемогою у конкурсі всіх кандидатів, які йдуть працювати до суду з щирими намірами робити свою роботу чесно і непідкупно: “У Верховному Суді з’являються люди, які нікому не зобов’язані своєю посадою, і, відповідно, не виконають вказівку, не візьмуть хабар. Вищий суд країни стає непередбачуваним для тих, хто має гроші, вплив і владу, що руйнує роками усталені стереотипи і менталітет. Такі судді мають, і будуть мати підтримку суспільства, і саме на них доведеться тепер рівнятися решті. Ці переможці конкурсу – агенти змін цінностей в середині судової системи, і надія на побудову незалежного суду, підзвітного суспільству, і вільного від впливу політиків і олігархів”.

Член ГРД Роман МАСЕЛКО звернув увагу на те, що 30 з рекомендованих кандидатів, тобто 25%, не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики за висновком ГРД. Зокрема, це судді В. Наставний та С. Слинько, які виносили очевидно політично вмотивоване рішення стосовно Ю. Луценка. Рішення судді І. Берднік Європейський суд прямо називав “свавільним” (справа  “Бочан проти України 2”). А спосіб життя та майно суддів О. Ступак та М. Червинської очевидно не відповідають їх доходам. Голова Ради суддів України В. Сімоненко не лише потрапила у список переможців, але й, незважаючи на висновок Ради, перемістилась у рейтингу на 30 пунктів вгору.  “Конкурс і виглядав збоку досить відкритим. Однак ключові процеси таки залишились “за кадром”, – наголосив Маселко. – Ми до сих пір не знаємо, з яких підстав відкинуто висновки Ради доброчесності, кількість балів за кожним з критеріїв оцінки, які бали поставив кожен з членів ВККС. А саме тут можливі найбільші маніпуляції”.

Фактично, не врахувавши та не пояснивши мотиви неврахування висновків, ВККС просто викинула нашу роботу на смітник”, – зазначив співкоординато ГРД Віталій ТИТИЧ.  Водночас, він наголосив на тому, що кваліфікаційна оцінка кандидатів – дуже важливий, але технічний етап: ”ВККС провела конкурс і склала рейтинг, але кінцеве рішення приймає Вища рада правосуддя. При цьому, в дискреції ВРП – лише єдина підстава, а саме невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики”.

“Ми звертаємося до двох інституцій, які мають поставити фінальну крапку – Вищої ради правосуддя та Президента України – не допустити до Верховного Суду людей з сумнівною репутацією”, – зазначила членкиня ГРД Наталя СОКОЛЕНКО. Вона звернула увагу на положення ч. 19 ст. 79 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, за яким Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.  “Президент України несе персональну відповідальність за склад нового Верховного Суду, адже саме він був ініціатором перезавантаження Верховного Суду у спосіб, передбачений змінами до Конституції та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” – наголосила Соколенко.

Якщо Вища рада правосуддя підтримає перелік зі 120 кандидатів від ВККС, то на 80 % “новий” Верховий суд буде складатись із представників старої судової системи, і лише на 20 % – з науковців та адвокатів. Тобто про справжнє оновлення Верховного суду, а також про відновлення суспільної довіри до нього говорити неможливо.  

Як і декларувалося раніше, Громадська рада доброчесності має намір брати участь в засіданнях Вищої ради правосуддя з розгляду кандидатів  та доводити наявність обґрунтованого сумніву щодо доброчесності їх доброчесності.

Відеозапис брифінгу доступний за посиланням.