Завантаження

  • 05.04.19

Таких висновків дійшли представники громадськості:

  • анонімне письмове тестування суддів не встановлює справжній фаховий рівень;
  • процедура нарахування балів за практичне завдання – непрозора і сприяє зловживанням;
  • психологічні тести встановлюють відповідність суддівському портрету, про який гадки не мають ні судді, ні суспільство;
  • надані суддями під час співбесід пояснення щодо законності майна чи статків не перевіряються: рішення ухвалюються в “конвеєрному режимі”.

За даними аналітичного звіту, станом на 1 квітня Вища кваліфкомісія провела переатестацію 2409 суддів – 37% суддівського корпусу країни. З них не пройшли оцінювання 156, однак лише 15 звільнені (0,6%).

Незважаючи на онлайн-трансляцію співбесід із суддями, та й то не з усіма, увесь процес оцінювання не є прозорим. Суддівські досьє оприлюднюються не в повному обсязі, важлива інформація, яка за законом має бути відкритою, приховується. Рішення Вищої кваліфкомісії суддів невмотивовані. Ніхто не може перевірити, звідки взялися ті чи інші бали. Перевірка суддів відбувається поспіхом і поверхово. Судді, які не змогли підтвердити законність джерел походження статків, успішно проходять оцінювання. Складається враження, що оцінювання проводиться суто формально, аби переважна більшість суддів не втратили посади, незважаючи на наявність серйозних зауважень до них з боку громадськості”, – зауважив під час презентації звіту заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

У свою чергу експерт Центру політико-правових реформ і член Громадської ради доброчесності Максим Середа повідомив, що з 4158 суддів, які складали анонімне письмове тестування, лише 9 (0.2%) набрали мінімальний бал. Більшість – бали близькі до максимального.

“Це свідчить про те, що тестування було занадто легким. При цьому на розробку тестів було витрачено понад 1.3 млн. грн”, – акцентував Середа.

Експерти громадських організацій виклали у звіті рекомендації для Верховної Ради та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які не потребують внесення змін до законодавства.

Зокрема:

  • парламенту – реорганізувати органи відбору суддів та забезпечити більше представництво; використати досвід формування ГРД та ГРМЕ для обрання членів Вищої кваліфкомісії та Вищої ради правосуддя;
  • ВККС – підвищити прозорість кваліфоцінювання та зменшити темпи його проведення до такого, який дозволить повністю та всебічно опрацьовувати інформацію про суддів і кандидатів на посади.

Детальніше – у повному тексті звіту тут.