-
26.10.18
Як вдалося з’ясувати члену Громадської ради доброчесності Роману Маселку, суддя в складі колегії Апеляційного суду у 2003 році звільнив з-під варти та дав можливість утекти убивці Георгія Гонгадзе – Олексію Пукачу.
Саме тому, сам Сергій Слинько попросив Президента не призначати його до Верховного Суду, а натомість провести додаткову перевірку та спростувати претензії громадськості про причетність до цього рішення.
Однак, наприкінці літа тишком-нишком Президент призначив трьох суддів до Верховного Суду, серед яких був вищезгаданий Сергій Слинько та Валентина Сімоненко, яка отримала російський податковий номер і до якої у Громадської ради доброчесності теж було чимало претензій.
Як виявилось, жодної додаткової перевірки щодо судді Слинька ані Вища рада правосуддя, ані Адміністрація Президента не проводила. З відповідним запитом про проведення перевірки звернулась до органів Громадська рада доброченсоті. У своїй відповіді ВРП запевнила, що жодних претензій у ВККС під час дослідження досьє судді Слинька не було й причетність судді до рішення щодо Пукача – не було предметом розгляду під час засідань органу. В Адміністрації Президента ж запевнили, що проведення будь-яких перевірок належить до повноважень ВРП, а тому їм нічого не відомо про це. Водночас вони заявили, що Порошенко виконав свої конституційні повноваження та призначив суддів до нового Верховного Суду у відповідні терміни.
До слова, суддя Слинько отримав висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики від Громадської ради доброчесності. У своєму висновку ГРД наголосила, що суддя Сергій Слинько, будучи у складі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду підтвердив вирок Юрію Луценку. Згодом міжнародна спільнота та Європейський суд з прав людини зазначили, що це рішення політичне. Крім цього, суддя Слинько збрехав у своїй декларації доброчесності та має проблеми зі статками.
Нагадаємо, зараз триває друга хвиля добору суддів на посади суддів Верховного Суду та конкурс до Антикорупційного суду.