-
04.10.24
Ключові тези конференції «Рік роботи нового складу ГРД: результати та виклики».
Третя панель заходу стосувалася практики Великої Палати Верховного Суду, яка сформувалася у попередні роки стосовно КО, а також постанови від 13 червня 2024 року у справі судді Віталія Усатого на предмет її наслідків для подальшого такого оцінювання. ВП ВС у тій справі вирішила, що судді, які пройшли КО до 30 грудня 2023 року у колегії ВККС, підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя.
Ця постанова ВП ВС викликала широкий резонанс, оскільки фактично змінила усталену судову практику, що існувала від моменту законодавчих змін, згідно з якою кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та на здатність здійснювати правосуддя вважались тотожними процедурами.
ВП ВС у 2024 році змінила цю практику, визнавши КО на відповідність і КО на здатність різними процедурами, що дозволяла лише трьом членам ВККС приймати рішення, оцінюючи суддів на відповідність займаній посаді без пленарного складу комісії навіть за наявності висновку ГРД. ВП визначила, що тільки для прийняття рішення під час оцінювання на здатність здійснюватити правосуддя (кандидатів в конкурсі) необхідно було одинадцять членів ВККС за наявності висновку ГРД.
Дмитро Гудима, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, під час свого виступу пояснив, що історія питання та практика Великої Палати попередніх років відображені в окремій думці п’ятьох суддів щодо постанови ВП ВС від 13 червня 2024 року. Ці судді, які формували попередню судову практику, фактично детально пояснили мотиви раніше ухвалених ними рішень і причини незгоди з останнім. Гудима звернув увагу на пункт 22 Прикінцевих і перехідних положень Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачав рівність наслідків у виплаті суддівської винагороди для суддів, які пройшли КО на здатність здійснювати правосуддя, та тих, хто пройшов КО на відповідність займаній посаді.
Він також навів приклад з конкурсу до Верховного Суду у 2016-2017 роках, коли судді, які пройшли КО на здатність здійснювати правосуддя, отримали суддівську винагороду нарівні з тими, хто пройшов КО на відповідність займаній посаді. «Ці судді були переконані, що до них не будуть повторно застосовувати процедуру оцінювання на відповідність займаній посаді після того, як вони вже пройшли оцінювання на здатність здійснювати правосуддя», — зазначив Дмитро Гудима.
Суддя також зауважив, що у попередній практиці ВП ВС щодо тлумачення пункту 20 Прикінцевих і перехідних положень Закону “Про судоустрій і статус суддів” був закладений підхід, згідно з яким цей пункт не каже про завершення оцінювання саме у колегії ВККС, а наголошує, що воно відбувається в порядку, визначеному цим Законом. Тому ВП ВС вважала, що не можна зазначений пункт тлумачити окремо від «тіла закону» та розглядала визначений в останньому порядок як загальний. Хоча й інший підхід до інтерпретації пункту 20 був відомий. Його можна побачити з окремих думок суддів, які послідовно мали інше бачення, ніж ВП ВС у минулі роки.
Дмитро Гудима наголосив, що з погляду загальної теорії права ситуація, що склалася, не має вирішення. Тому що в теорії немає підходу, за яким судове рішення, ухвалене пізніше, відміняє попереднє, яке вже набрало законної сили. Тому крапку у цій історії має поставити не теорія, а практика органів, які будуть застосовувати відповідні висновки ВП ВС.
«Не можна постанову ВП ВС за 2024 рік сприймати як таку, що може стати приводом для проведення повторного оцінювання суддів усіх інстанцій, які вже пройшли кваліфікаційне оцінювання на здатність здійснювати правосуддя, але не проходили оцінювання на відповідність займаній посаді», — резюмував суддя.
Наталія Шевцова, суддя Великої Палати Верховного Суду, відмовилася коментувати постанову, посилаючись на таємницю нарадчої кімнати, але зазначила, що всі доводи викладені у тексті рішення, і зацікавлені сторони можуть ознайомитися з ним.
Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, додав, що рішення суду є остаточним і має виконуватися всіма сторонами. «Хтось може не погоджуватися з рішенням Верховного Суду, але ми маємо поважати остаточність судових рішень», — зазначив він. Пан Усик також повідомив, що 10 жовтня цього року ВРП прийме відповідне рішення, щодо правозастосування норм права виходячи з висновків викладених в постанові ВП.
Світлана Ільницька, членкиня Громадської ради доброчесності у своєму виступі підкреслила важливість збереження прозорості у процесі оцінювання суддів: «Нам потрібно забезпечити, щоб процес оцінювання залишався максимально прозорим та зрозумілим для всіх учасників. Це не тільки підвищить рівень довіри до системи, але й сприятиме формуванню суддівського корпусу, який дотримується найвищих стандартів доброчесності». Членкиня ГРД також наголосила на необхідності об’єднання зусиль різних інституцій, щоб спільно вирішувати складні правові питання, які виникають у процесі реформування судової системи.
Під час дискусії також підняли питання про те, як зміна підходу до оцінювання вплине на подальше функціонування судової системи, і чи призведе це до необхідності повторного оцінювання вже оцінених суддів.