-
23.02.18
Однак, суддя Вовк на засідання не з’явився. Натомість він прийшов на Щорічну доповідь Вищої ради правосуддя щодо стану незалежності суддів в Україні.
На засідання не з’ явилася і Громадська рада доброчесності, до якої позивався пан Вовк. Причина – цілком зрозуміла, адже згідно із законом ГРД – не є ані органом, державної влади, ані суб’єктом владних повноважень, статусу юридичної особи ГРД також не має. Вкотре на цьому наголошуємо і нагадуємо, що суддя Вовк, який вже не перший рік працює в адміністративній юстиції, мав би про це знати.
Принагідно публікуємо причини, чому ГРД не може брати участь в судових процесах. Витяг з пояснення адвоката Віталія ТИТИЧА, наданих ним до Верховного Суду.
“Відповідно до ст. 42, 43 Кодексу адміністративного судочинства України Громадська рада доброчесності не входить у коло осіб які наділенні процесуальною правосуб’єктністю та, відповідно, не має адміністративної процесуальної дієздатності. А отже не має в адміністративному судочинстві процесуальних прав та, відповідно, на Громадську раду доброчесності не можуть бути покладені будь-які процесуальні обов’язки. Відповідно, Громадська рада доброчесності не має потреби (і можливості) здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Вважаю також необхідним звернути увагу суду на особливості правового статусу Громадської ради доброчесності.
Так, Громадська рада доброчесності утворена відповідно до ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Цією ж статтею вичерпно визначені права Громадської ради доброчесності. Зокрема, Громадська рада доброчесності має право: збирати, перевіряти та аналізувати інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надавати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надавати, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності; делегувати уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
Закон не передбачає будь-яких видатків з державного бюджету на створення та фінансування діяльності Громадської ради доброчесності. Зокрема, на забезпечення приміщення для проведення засідань та роботи членів Громадської ради доброчесності. Відповідно, члени Громадської ради доброчесності мають виконувати свою роботу (реалізовувати свої права) на громадських засадах, безоплатно, витрати, необхідні для виконання своїх обов’язків, здійснювати за власний рахунок. Тому, закон і не покладає на Громадську раду доброчесності будь-яких обов’язків”.
Нагадаємо, 27 лютого в ЛігаБізнесІнформ відбудеться круглий стіл, на якому експерти обговорять процесуальну дієздатність та правовий статус Громадської ради доброчесності та дадуть відповідь на питання, чи може ГРД бути учасником судових процесів та в який спосіб має реалізовувати свої права.