Завантаження

  • 18.09.18

Позов до Верховного Суду щодо визнання змін до Регламенту нечинними та протиправними співкоординатор ГРД Віталій Титич подав ще у лютому 2018 року. Перше засідання відбулося наприкінці березня, після того, як ГРД оголосила про свій вихід із процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Однією з причин такого рішення ГРД стала нова редакція Регламенту ВККС. Цими змінами ВККС, зокрема, намагалася встановити додаткові вимоги до змісту та оформлення висновків ГРД, всупереч закону передбачила своє право ігнорувати висновки, які не відповідають цим штучним вимогам тощо.

За весь період у справі відбулося 8 засідань. На початку розгляду Верховний Суд відмовився долучити до справи як третіх осіб членів ВККС, які, власне, і затверджували зміни до Регламенту. Після цього Віталій Титич заявив клопотання про виклик членів ВККС в якості свідків, мотивувавши це тим, що саме вони, а не представниця секретаріату Комісії, зможуть надати пояснення щодо необхідності зміни власного регламенту. Згодом під час розгляду з’ясувалось, що в день, коли нібито затверджено ці зміни (29 грудня 2017 року), у ВККС взагалі не було пленарних засідань, лише колегіальні. Однак навіть після цього Верховний Суд не залучив до процесу членів ВККС. Водночас, відповідне клопотання представників ВККС було підтримане судом, і до процесу в якості третіх осіб долучили усіх членів Громадської ради доброчесності. 

Ймовірно, в такий спосіб ВККС намагалась довести, що не всі чени Громадської ради доброчесності підтримують позов Віталія Титича. Однак в суді члени ради не лише виступили на підтримку позову, але й наводили додаткові аргументи, чому вважають нову редакцію Регламенту ВККС протиправною. Згодом ВККС просила залишити позов Титича без розгляду, бо Регламент ВККС нібито жодним чином не зачіпає його права та інтереси. У задоволенні цього клопотання Верховний Суд відмовив.

Із незрозумілих причин Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання Титича про зобов’язання ВККС оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про цей судовий процес. Такий обов’язок комісії передбачено ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства.

Вже наприкінці червня представники Комісії внесли клопотання про зупинення провадження для примирення сторін. Адже між ГРД та ВККС тривала медіація за підтримки програми USAID “Нове правосуддя”. Порадившись із членами ГРД, на засіданні 3 липня погодився на таку пропозицію ВККС, підкресливши, що він та члени Громадської ради доброчесності прагнуть використати всі шанси для забезпечення ефективної участі громадськості у процедурах кваліфікаційного оцінювання. Разом з тим, Титич зазначив, що він не є учасником медіаційних переговорів, тоді як примирення в адміністративному процесі може відбутися лише між учасниками спору. Він наголосив, що готовий долучитися до переговорів. 

Верховний Суд дав сторонам 2 місяці для примирення. ​За цей час відбулось 4 медіаційні зустрічі (у липні), тоді як у серпні через “завантаженість і відпустки” членів ВККС не відбулось жодної зустрічі. Примітно, що ВККС за весь цей час жодного разу не ініціювала залучення до переговорного процесу Віталія Титича. Таким чином, процес примирення не мав результатів. 

Чергове засідання суду відбулось 18 вересня. Представники ВККС на засідання не з’явилися взагалі, подавши клопотання про відкладення. В цьому клопотанні вони навели дві причини – прогрес у медіаційних переговорах та неможливість ВККС забезпечити явку свого представника. Члени ГРД заперечили проти такого клопотання, зазначивши, що Віталій Титич як сторона спору так і не був залучений до переговорів. Крім того, в цей же час інші суддівські колегії розглядали справи за участі представників ВККС, а отже посилання на відсутність представників виявились неправдивими. Із цих причин Верховний Суд вирішив продовжувати розгляд справи за відсутності ВККС.

Ще раз заслухавши доводи Віталія Титича, а також присутніх членів ГРД – Галини Чижик, Романа Маселка та Євгенії Моторевської – Верховний Суд врешті ухвалив рішення. Позов Віталія Титича до Вищої кваліфкомісії суддів було задоволено частково – визнано протиправними та нечинними пункти 4.10.2, 4.10.3, 4.10.6 Регламенту ВККС. ​Саме ці пункти передбачали вимоги до змісту висновків Громадської ради доброчесності та право ВККС не розглядати “неналежно оформлені висновки”, обов’язок ГРД отримувати пояснення від суддів та додаткові вимоги до посвідчення повноважень членів ГРД, які беруть участь в засіданнях ВККС.

Судовий розгляд тривав півроку. Весь цей час ВККС продовжувала кваліфікаційне оцінювання та встигла успішно переатестувати без участі громадськості 1292 суддів. Зокрема, ВККС завершила оцінювання суддів, щодо яких ГРД надіслала висновки до виходу з процесу. Це означає, що передбачена законом процедура оцінювання суддів була порушена. 

Громадська рада доброчесності продовжує відстоювати право громадськості на участь в оцінюванні суддів та далі працюватиме над вирішенням проблем, які перетворюють процес оцінювання у фейковий. Нагадаємо, причинами виходу ГРД із процесу оцінювання були непрозорість процедури та закритість результатів оцінювання, нереалістичні строки, відсутність чітких критеріїв оцінки доброчесності у ВККС та конфлікт інтересів у членів комісії. Боротьба триває.