-
17.10.18
Йдеться про випадок, коли член ВККС Станіслав Щотка в одному із своїх інтерв”ю розповів що Громадська рада доброчесності надсилала до Комісії висновки щодо суддів, не підкріплені протоколами засідань. Хоч усі висновки ГРД підкріплені протоколами та затверджені цифровим підписом співкоординатора й у такому ж вигляді розміщені на сайті, у чому може пересвідчитися кожен охочий.
Аби з’ясувати, про які ж висновки без протоколів говорив пан Щотка, член ГРД Роман Маселко подав до ВККС запит. Натомість Комісія відмовилась надавати інформацію на запит. Тоді Роман Маселко подав позов до Верховного Суду про те, що ВККС порушує закон про доступ до публічної інформації. Судова тяганина тривала більше трьох місяців. Під час судових засідань представники Комісії вдавалися все до нових вигадок, чому ВККС не вдалось відповісти на запит. Зокрема, ВККС нібито інформацією не володіла, потім виявилося, що протоколи Громадської ради доброчесності не можна вважати протоколами.
Утім, наприкінці літа Верховний суд підтвердив, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила закон про доступ до публічної інформації.
Днями представник Уповноваженого з прав людини відправив запит, щоб все-таки отримати інформацію, до яких же висновків протоколи засідань ГРД не підкріплені. Але голова ВККС Сергій Козьяков визнав, що усі висновки ГРД мають протоколи.
Утім, жодних офіційних заяв чи спростувань ВККС так і не зробила. Цілком, ймовірно, що такі гучні заяви у час, коли громадськість покинула процес кваліфоцінювання суддів через конвеєрний спосіб проведення співбесід та окозамилювання, були зроблені дискредитації Громадської ради доброчесності в очах суспільства та заявити про її неспроможність якісно виконувати роботу.