-
20.07.18
Громадська рада доброчесності у своєму висновку про невідповідність судді Дев’ятка критеріям доброчесності та професійної етики зазначила, що суддя причетний до переслідувань учасників Революції Гідності та виносив свавільні рішення щодо учасників поїздки до Межигір’я.
Зокрема, суддя Владислав Дев’ятко позбавив водійських прав на три місяці двох активістів за те, що вони нібито їхали у колоні автомобілів з символікою “Євромайдану” та не зупинилися на вимогу інспектора ДАІ.
Під час судового засідання один з активістів разом із свідком намагалися пояснити судді, що в цей день їхнє авто взагалі не зупиняли працівники міліції. Незважаючи на те, що у потерпілого була неповнолітня дитина, стан здоров’я якої вимагав використання авто для транспортування її до закладів охорони здоров’я, суддя Дев’ятко все ж відібрав водійські права в активіста.
В іншому випадку – за кермом був власне не обвинувачуваний, а його дружина і її так само не зупиняли інспектори. Більше того, активіст надав докази того, що рапорти поліції були сфальсифіковані, але судді Дев’ятку цього було мало і він позбавив учасників прав керування автомобілем.
В обидвох випадках Апеляційний суд м. Києва скасував рішення судді, а Вища рада правосуддя зазначила, що рішення судді Дев’ятка не містить жодних належних та допустимих доказів про вчинення правопорушення активістами, однак через сплив строків не притягнула його до відповідальності.
Також своїм ганебним рішенням суддя Дев’ятко кинув за ґрати на 2 місяці активіста Революції Гідності львів’янина Олексія Салигу, якого разом з 11 іншими активістами затримали та побили беркутівці у межах так званого “полювання на Автомайдан”. Згодом Генпрокуратура довела злочинність дій правоохоронців і більшість “беркутівців” наразі на лаві підсудних. Вища рада правосуддя звільнила суддів, які виносили рішення щодо інших 11 активістів, які були ув’язнені, але не суддю Дев’ятка.
У часи Януковича на суддів чинився тиск через їхніх керівників. Про це на допиті в Генпрокуртарі повідомила екс-голова Оболонського райсуду, де працює Владислав Дев’ятко, Ірина Мамонтова. Її свідчення детально наведені у висновку ГРД щодо судді Девятка. Після її звільнення у лютому 2014 року в. о. голови суду став виконувати саме Владислав Дев’ятко. Примітно, що під його керівництвом судді цього суду ухвалили кілька десятків незаконних рішень проти активістів. На суддю чинили тиск, якому він не міг протистояти, чим підірвав довіру до правосуддя та порушив перший із Бангалорських принципів поведінки суддів – принцип незалежності. Більше того, суддя ще й забезпечив винесення неправосудних рішень своїми колегами.
Примітно, що рішення судді Дев’ятка щодо засудження активістів Майдану відсутні в Єдиному реєстрі судових рішень. Судова влада досі не повідомила про причини їхньої відсутності, незважаючи на те, що ГРД неодноразово надсилала відповідні запити. У своїй декларації доброчесності суддя Дев’ятко збрехав, зазначивши, що не ухвалював рішень проти учасників Революції Гідності. Крім цього, виконуючи обов’язки голови Оболонського райсуду, допомагав своїм колегам уникнути люстрації.
Після Майдану потерпілі від рішень Дев’ятка намагались його звільнити, адже на це були усі підстави. Правда, уже за нової влади саме до Дев’ятка потрапила справа Януковича. Розгляд його справи про звільнення кілька разів відкладала Вища рада правосуддя, поки не сплив термін притягнення до відповідальності. Тому є підстави вважати, що суддя не звільнений саме у зв’язку з розглядом справи Януковича, де чинній владі потрібне “правильне” і “кероване” рішення.
На думку Громадської ради доброчесності використання таких дискредитованих суддів, які 4 роки тому виконували вказівки того ж Януковича, а зараз служать чинній владі, повністю суперечить вимогам Майдану й дає підстави Януковичу отримати виправдання у Європейському суді з прав людини.
Сподіваємось, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України зробила перерву в оцінюванні судді з потребою знайти додаткові факти, а не бажанням ВККС зберегти таких суддів на посадах. Вважаємо, що ручні судді мають першочергово бути звільнені, аби виконати запит суспільства на очищення суддівського корпусу.