-
06.08.18
Після того, як Владислав Дев’ятко очолив Оболонський районний суд м. Києва, судді цього суду ухвалили понад 50 рішень проти учасників Революції Гідності. Попередня голова суду, Ірина Мамонтова, публічно заявила про тиск та вказівки, які надходили з Адміністрації Президента Януковича щодо засудження активістів. Вона відмовилась виконувати ці вказівки, і після того як посаду голови суду обійняв Владислав Дев’ятко, судді цього суду почали масово ухвалювати рішення проти активістів.
Владислав Дев’ятко особисто долучився до засудження активістів. Так, він на 2 місяці ув’язнив затриманого на Кріпосному провулку в рамках так званого полювання Беркуту на Автомайдан львів’янина Олексія Салигу. Суддя спирався тільки на свідчення правоохоронців і проігнорував те, що Салига був жорстоко побитий беркутівцями. Згодом навіть Генпрокуратура визнала дії правоохоронців незаконними, а Вища рада правосуддя звільнила інших суддів, які виносили рішення щодо 11 активістів.
Крім того, на підставі очевидно сфальшованих протоколів ДАІ Дев’ятко позбавляв майданівців водійських прав за поїздку до Межигір’я. Ці та інші рішення проти Майдану відсутні в реєстрі судових рішень, хоча Владислав Дев’ятко як голова суду був зобов’язаний проконтролювати їх внесення до реєстру. Завдяки прихованню рішень Дев’ятку вдалось уникнути люстрації та врятувати від звільнення інших суддів Оболонського районного суду м. Києва.
Згодом Апеляційний суд м. Києва скасував рішення судді Дев’ятка, а Вища рада правосуддя визнала, що його рішення проти активістів не містять жодних належних та допустимих доказів про вчинення правопорушення. Утім, ВРП допомогла Дев’ятку зберегти посаду, пропустивши строки притягнення його до відповідальності.
У своєму висновку щодо судді Громадська рада доброчесності навела беззаперечні і переконливі факти на доказ того, що Владислав Дев’ятко є залежним суддею. Однак, члени Вищої кваліфікаційної комісії, яким ці факти були відомі, вирішили інакше – претензій до доброчесності судді у них не виникло.
Під час співбесіди Дев’ятко заявив, що Оболонський райсуд під його керівництвом “з достоїнством вийшов із обставин на той час”. Адже здебільшого судді призначали нібито альтернативні запобіжні заходи – домашній арешт та особисте зобов’язання. На його думку, постраждалі від нападів Беркуту мали лише легкі ушкодження у вигляді кількох синців. Це суддя визначив самотужки, просто оцінивши їхній зовнішній вигляд.
На думку судді, рішення щодо засудження активістів не могли бути несправедливими, оскільки їх він приймав абсолютно публічно, у присутності депутатів.
Також він зазначив, що деякі його ухвали написані неякісно, бо його призначили слідчим суддею за декілька днів до початку активних подій на Майдані.
Фактично, рішення ВККС було останнім шансом звільнити необрочесного суддю і бодай в такий спосіб покарати його за рішення проти Революції Гідності. Нагадаємо, однією з причину виходу Громадської ради доброчесності із процесу кваліфікаційного оцінювання суддів стало положення методології оцінювання, яке ВККС запровадила у лютому 2018 року та згідно з яким судді Майдану отримали амністію. На жаль, ВККС, попри обіцянки давати належну оцінку діям суддів, використала це положення для збереження на посаді Владислава Дев’ятка та інших суддів Майдану. Очевидно, такі судді залежні від влади, яка зберегла їх на посадах.
Владислав Дев’ятко сьогодні головує в колегії суддів, які розглядають справу по обвинуваченню у державній зраді Віктора Януковича. Інші двоє суддів (М. Тітов та К. Васалатій) також ухвалювали рішення проти учасників Революції Гідності та не були звільнені. Засудження суддею, який є очевидно залежним від чинної влади, може стати для Януковича шансом, аби отримати виправдання у Європейському суді.
Громадська рада доброчесності й надалі стежитиме за процесом оцінювання суддів й шукатиме шляхів, аби притягнути їх до відповідальності.