-
07.11.18
Співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик заявила про те, що громадськості так і не вдалось домовитись із представниками ВККС щодо жодного з питань, які були предметом медіації. Цей процес, який тривав з квітня по травень, мав на меті вирішити проблеми, про які заявила ГРД під час свого виходу з процесу кваліфікаційного оцінювання суддів у березні 2018 року. Однак ВККС одразу відмовилась обговорювати питання конфлікту інтеерсів та непрозорості процедур. Впродовж кількох місяців члени ГРД перебували в переговорному процесі із ВККС, прагнучи спільно виробити правила співпраці та напрацювати критерії доброчесності.
В період з квітня по жовтень відбулось 20 зустрічей членів ГРД із членами ВККС. Однак останні продемонстрували небажання домовлятись та досягати ефективного результату. Через це Громадська рада доброчесності вимушена констатувати провал медіаційних переговорів із ВККС.
Також Галина Чижик нагадала і про нещодавнє рішення Верховного Суду у справі за позовом координатора ГРД Віталія Титича до ВККС. Верховний Суд підтвердив, що зміни до Регламенту ВККС, які обмежили участь ГРД у процесі кваліфікаційного оцінювання, були протиправними і незаконними.
У період, коли між членами ВККС та ГРД відбувались перемовини, Комісія встигла переатестувати майже 2000 суддів. За словами членкині ГРД Євгенії Моторевської, серед цих суддів – чимало недоброчесних: “Як мінімум 100 суддів з цієї когорти абсолютно не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики – це і судді Майдану, судді, які мають явні проблеми із статками, судді, які ухвалювали сумнівні рішення, які згодом стали предметом розгляду в ЄСПЛ. Більше того, були випадки, коли ВККС успішно переатестувала суддю, якого під час конкурсу до Верховного Суду визнала недоброчесним”.
Але найбільше суспільство вразив випадок із оцінювання судді Майдану, а зараз – головуючим у справі про держзраду Януковича – Владиславом Дев’ятком: “Безумовно, Янукович має бути засуджений. Але участь у справі цього дискредитованого судді, який 4 роки тому виконував прямі вказівки того ж Януковича, суперечить вимогам Майдану. Так само Комісія успішно переатестувала й інших суддів Майдану, які чомусь забули вказувати у своїх деклараціях доброчесності про те, що приймали рішення проти активістів. Зараз цих судових рішень немає навіть у Єдиному реєстрі, бо вони теж забували їх вносити і тепер можуть виходити сухими із води”, – зазначила Євгенія Моторевська.
Як зауважила інша членкиня ГРД Наталія Соколенко, за роки моніторингу та контролю вдалося чітко зрозуміти, що судова реформа не відбулася: “Гроші з державного бюджету та гроші іноземних партнерів витрачені на вітер і хтось має за це відповідати. Очевидно, ініціатор судової реформи – Президент України та ВККС, яка приймала рішення, які повністю провалили судову реформу.Тому головне завдання для громадськості і політиків, які братимуть участь в президентських чи парламентських перегонах, – змінити систему формування ВККС і Вищої ради правосуддя. Тому що без зміни цих органів судова реформа не відбудеться”.
Співкоодинатор ГРД Віталій Титич погодився з цією думкою, а також зазначив, що основною ідеєю після Майдану щодо судової реформи було введення поняття “доброчесність” та залучення громадськості до процесів відбору та оцінювання суддів. Але ця норма була надто слабкою, а тому влада, в тому числі ВККС, ВРП та суди використали цю слабкість, щоб ігнорувати основну ідею оновлених законів – особливо в частині роботи громадськості: “Основне завдання громадськості – це не відсіювання недоброчесних. Своєю діяльністю ми мали б повернути право на справедливий суд, повернувши довіру до судової влади через процедури очищення. Нам цього зробити не вдалося. Відповідальна інституція – ВККС – мала б вести з нами здорову дискусію, аргументуючи свою позицію, утім цього не було за два роки”.
Більше того, Віталій Титич додав, що ВККС показала повне небажання та неспроможність співпрацювати з громадянським суспільством у законному форматі: “Висновок один, цей формат має бути змінений у відповідності до європейських практик, як наприклад в Литві, коли громадськість має не фейкове, а реальне представництво в органах, які здійснюють оцінювання в плані етики та доброчесності зазначених осіб”.
За словами члена ГРД Романа Маселка, боротьбу за доброчесні суди слід продовжувати, а Громадська рада доброчесності – це поки єдиний спосіб, аби отримувати інформацію та доносити її до суспільства: “Вчора майже весь день провів у ВККС, де повторно вирішували допуск судді Лариси Гольник до участі в Антикорупційному суді. Як виявилось, членам ВККС було зовсім неприємно бачити нас, активну громадськість, яка відстоює нові стандарти. Проте, на жаль, Ларису Гольник не допустили, утім це не означає, що ми маємо скласти руки і залишити цю боротьбу”.
Роман Маселко зауважив, що на сьогодні основним стандартом доброчесності для ВККС є брехня і треба докласти максимальних зусиль, аби його змінити.
Громадська рада доброчесності складе свої повноваження 23 листопада. До 8 листопада ВККС приймає заявки громадських об’єднань на участь у зборах для відбору нового складу ГРД.