-
04.07.24
Велика Палата Верховного Суду опублікувала рішення у справі судді Віталія Усатого (https://bit.ly/3xA3Zxh). Воно фактично нівелює кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді для 180 суддів.
Щодо усіх цих суддів ГРД надала висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Деякі з них уже пройшли пленарне засідання, за результатами яких оновлена ВККС внесла 14 подань про звільнення. Зокрема, тих, хто намагався обійняти посади в т. зв. “судах” на тимчасово окупованих рф територіях; забороняв мирні зібрання та переслідував протестувальників під час Революції Гідності; які мають непояснені коштовні статки; та ті, що дозволяли уникати відповідальності за водіння у нетверезому стані.
У листопаді 2023 року ВККС поновила кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Один з його етапів – співбесіда: у складі колегії з 3-4 членів ВККС, а у випадку висновку ГРД та непогодження з ним колегії, й пленарного засідання. Під час пленарного засідання ВККС має підтвердити рішення колегії 11 голосами з 16 (або ⅔ з 30.12.2023), що і надає такому рішенню силу. Без цього механізму висновок ГРД не має жодної ваги. Впровадження цього “вето” ГРД на вимогу громадськості було однією з найважливіших засад судової реформи (https://bit.ly/4cQovbV). Зараз механізм є особливо важливим, зважаючи на те, що попередній склад ВККС системно ігнорував висновки ГРД, чим зберігав посади недоброчесним суддям.
У своєму ж рішенні ВП ВС дійшла висновку, що виключно колегії ВККС були наділені повноваженнями ухвалювати від імені Комісії рішення про відповідність чи невідповідність займаній посаді судді (п. 70 Постанови). І якщо ГРД надала ВККС висновок щодо судді, то викладені там обставини оцінює колегія ВККС, яка ухвалює остаточне рішення про відповідність чи невідповідність такого судді займаній посаді (п. 93 Постанови). Тобто пленарне засідання та додаткове підтвердження рішення повним складом ВККС не є обов’язковим, якщо колегія ВККС до грудня 2023 (коли був змінений закон) уже прийняла рішення про відповідність судді займаній посаді. Позиція ґрунтується на припущенні, що нібито існують дві різні процедури оцінювання (п. 66 Постанови):
- оцінювання судді на відповідність займаній посаді;
- на відповідність займаній посаді (за наслідком якого суддя може бути звільнений).
Тому положення першого не можна застосовувати до другого.
Проте, закон встановлює єдиний порядок кваліфікаційного оцінювання і не існує порядку для двох різних процедур. Норма перехідних і прикінцевих положень, у якій йдеться про рішення колегії ВККС, посилається на те, що процедура оцінювання визначається законом. Законом не встановлено іншої процедури, крім тієї, коли за наявності висновку ГРД рішення колегії ВККС набирає чинності лише за умови підтримки 11 голосами членів ВККС (або 2/3 після 30.12.2023).
Тому ГРД вважає таке тлумачення Великої Палати Верховного Суду маніпулятивним, оскільки воно:
- не бере до уваги частину норми, в якій зазначено, що оцінка проводиться в порядку, визначеному законом;
- не зважає, що законом не визначено окремого порядку для кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді;
- нехтує загальним правовим принципом, згідно з яким відсильна норма не може встановлювати конкретне правило чи процедуру замість тих, на які вона посилається.
При цьому, якщо слідувати позиції ВП ВС, майже 3000 суддів, які до цього пройшли кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді насправді його не пройшли, адже порядку такого оцінювання закон не встановлював.
Таке рішення Верховного Суду може звести нанівець зусилля громадянського суспільства у проведенні судової реформи — однієї з ключових реформ для вступу до ЄС.
Вважаємо, що кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді мають завершити всі судді у встановлений законом спосіб, тому ВККС має проводити розгляд питань про підтримку рішень колегій щодо суддів з негативним висновком ГРД у пленарному складі, а ВРП розглядати відповідні подання.