Завантаження

  • 15.04.20

Ольга Ступак є однієї із суддів Верховного Суду, які потрапили до нього попри негативні висновки Громадської ради доброчесності. У своєму висновку ГРД та додатковій інформації навела факти, які доводять сумнівність походження майна Ступак.

Найкоштовніше власне майно в декларації судді – новий автомобіль BMW X5, який придбав чоловік Ступак у 2016 році за понад 1,4 млн. грн. Суддя пояснила, що дороге авто придбали за кошти від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser та заощадження сім’ї. Як потім з’ясувало НАБУ при розслідуванні кримінальної справи, BMW був придбаний за місяць до продажу Land Cruiser. Тобто купівля нового автомобіля не могла відбутись за раунок продажу попереднього.

Ольга Ступак проживає у розкішному будинку біля Києва площею 380 кв.м., який можна побачити у розслідуванні ГО Автомайдан. Але він належить не судді, а її свекрусі. Вона начебто придбала його за 1,4 млн. грн. у 2015 році. 

Звідки кошти у пенсіонерки на будинок і чому так дешево його було придбано? І чому суддя не задекларувала, що сама проживає у будинку? Ці питання теж хвилювали членів ГРД на співбесіді. Однак Ступак не відповіла, попри обов’язок пояснювати джерела походження майна, яким вона користується. А згодом взагалі виявилось, що цей будинок придбано за кошти чоловіка судді і за значно більшу суму. Очевидно, що маєток оформлено на свекруху лише формально, як це часто роблять судді, щоб не пояснювати звідки кошти на його придбання.

Ступак також вказала неправдиву інформацію щодо обставин виведення нею квартири з числа службових. Тут слід пояснити, що службові квартири видаються лише на час роботи судді і не можуть бути приватизовані. Але судді вдаються до хитрощів для виведення їх з числа службових. Це дозволяє їх отримати у власність та розпоряджатись на власний розсуд. 

На співбесіді під час конкурсу до Верховного Суду на пряме запитання представника Громадської ради доброчесності Ступак декілька раз заявила, що вона жодних заяв про виведення квартири з числа службових не писала.

У ГРД перевірили цей факт і отримали письмове підтвердження від  Дніпровської районної в місті Києві адміністрації, що така заява Ступак таки була. Але саму заяву відмовились надати. Членам ГРД довелось витратити майже 2 роки, щоб отримати судове рішення, яким адміністрацію зобов’язано надати її копію. Зрештою сама суддя у поясненнях ВРП вимушена була визнати факт написання нею цієї заяви.

Таким чином, суддя системно повідомляла неправду під час конкурсу та стала суддею Верховного Суду завдяки обману.

Члени ГРД на підставі інформації, наведеної у висновку ГРД, подали серію скарг до НАБУ, НАЗК та Вищої ради правосуддя для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. 

НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за цим фактом. А НАЗК здійснило повну перевірку декларацій Ольги Ступак. Проводило її понад 18 місяців але жодних порушень не виявило. Але за позовом Автомайдану суд скасував результати цієї перевірки, бо насправді у НАЗК просто закрили очі на очевидні факти порушень. До речі, нове керівництво НАЗК визнало позов.

ВРП також тягнуло з розглядом скарг понад два роки. А Ступак у своїх офіційних поясненнях називала ці скарги “переслідуванням, вигадками та казками”.

Нарешті у січні 2020 року Друга дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарне провадження стосовно Ступак за скаргою членкині ГРД Галини Чижик. А 13 квітня ця ж палата відкрила дисциплінарне провадження за скаргами Романа Маселка. Провадження відкрили одразу за трьома фактами: брехні щодо обставин виведення квартири з числа службових та щодо джерел купівлі автомобіля та невиконання обов’язку підтверджувати джерела набуття будинку.

Примітно, що це сталось незабаром після того, як громадська організація Фундація DEJURE подала у Верховний Суд позов до ВРП за порушення розумних строків розгляду справи Ступак. 

Найважливіше відзначити, що усі ці факти були відомі на момент проведення конкурсу до Верховного Суду. І Вища кваліфкомісія і ВРП мали можливість перевірити їх та викрити брехню. Очевидно, що за таких умов Ольга Ступак не могла стати переможцем конкурсу. Однак, ні ВККС, ні ВРП таку перевірку свідомо не зробили, безпідставно відкинули негативний висновок ГРД та забезпечили місце у Верховному Суді особі, яка явно не відповідає критерію доброчесності.  

Нагадаємо, що Ступак стала суддею Деснянського суду міста Києва у 26 років. З приходом Януковича до влади робить стрімку кар’єру та, оминаючи апеляційну інстанцію, у 35 років вже стає суддею новоствореного Вищого спеціалізованого суду. 

Відкриття дисциплінарного провадження Вищою радою правосуддя за фактами, наведеними у висновку ГРД доводить, що індикатори, які ГРД застосовує при визначення невідповідності суддів критеріям доброчесності – прозорі та об’єктивні.

Громадська рада доброчесності і надалі вестиме боротьбу за доброчесний суд в Україні. Підтримайте нас в цьому!