-
07.05.19
“Відсьогодні, нарешті, Верховний Суд працюватиме практично у повному складі”, – заявив Президент.
Нагадаємо, у березні Вища рада правосуддя рекомендувала на посади у чотирьох касаційних інстанціях у складі Верховного Суду 75 зі 78 переможців конкурсу. 15 з них мають негативні висновки Громадської ради доброчесності.
Найбільше тих, хто, за висновками громадськості, не здатні здійснювати правосуддя – у Касаційному господарському суді. Троє перейшли до ВС із Вищої ради правосуддя. Зокрема, колишній голова ВРП Ігор Бенедисюк, який
- сприяв поновленню на посадах “суддів Майдану”,
- тривалий час приховував справжнє громадянство,
- всупереч конфлікту інтересів просунув кар’єрними сходами свого помічника, і
- своєю посадою у Вищій раді правосуддя завдячує зв’язкам із Президентом Порошенком.
Разом з Ігорем Бенедисюком отримали підвищення також дві його колеги з ВРП – Наталя Волковицька і Тетяна Малашенкова.
Обидві покривали суддів, які виносили свавільні рішення проти учасників акцій Революції Гідності. Компанію їм складає Сергій Могил – суддя, який здобув посаду завдяки впливовості рідного дядька – політика Сергія Ківалова, а також толерував скандальну схему Татькова-Ємельянова, що передбачала втручання в автоматизовану систему розподілу справ між суддями.
До Касаційного цивільного суду прорвався іще один “суддя Майдану” – Максим Тітов. Цей представник відомої суддівської династії, син колишнього верховного судді та чинного члена ВККС засудив учасників протестної поїздки до резиденції біглого Президента Януковича, але допоміг уникнути відповідальності понад двом десяткам водіїв-п’яниць.
Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували результати другого добору суддів до найвищої інстанції країни і, зокрема, звернули увагу на такі проблеми:
- виявлені громадськістю факти щодо 20% призначених верховних суддів дискредитують рішення Вищої кваліфікаційної комісії про їхню здатність здійснювати правосуддя;
- попри те, що під час другого добору ВККС формально врахувала більший відсоток висновків представників громадськості, ніж під час першого, у підсумку верховними суддями стала майже однакова кількість “недоброчесних” (21% проти 25%);
- розподіл 790 балів з 1000 можливих для набору кандидатами під час конкурсу ВККС здійснювала виключно за власним розсудом – поза межами будь-якого контролю чи перевірки, що ставить під сумнів об’єктивність отриманих результатів;
- як і під час першого добору, своїми рішеннями щодо переможців Комісія порушила норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , адже мотивує їх лише отриманими балами, без будь-яких пояснень;
- за оновленою у 2016 році Конституцією, Президент уповноважений призначити на посаду судді Верховного Суду лише науковців та адвокатів, які перемогли в конкурсі. Однак з 75 переможців – понад 69% є чинними суддями, які вже склали присягу. Повторне їхнє призначення Президентом, який не має на те конституційних повноважень, замість переведення до ВС рішенням Вищої ради правосуддя, створює ризики для визнання легітимною їхню діяльність.
У підсумку, за результатами двох конкурсів, новий Верховний Суд на ¾ складається з вихідців старої системи. Зі 195 набраних суддів 44 (22,5%) мають негативні висновки громадськості, а отже, їхня присутність у найвищій судовій інстанції підриває довіру українців до суду.
Читати також:
Переможцями конкурсу до Верховного Суду визнані 16 недоброчесних
Як ВККС обгрунтовує рішення про кандидатів на суддівські посади