-
27.08.20
Упередженість судді підриває саму ідею судового розгляду – якщо наперед знаєш, хто переможе, змагатись немає сенсу. Розповідаємо, які порушення служителів Феміди, на думку ГРД, виказують їх упередженість.
Згідно з Кодексом суддівської етики та Бангалорськими принципами поведінки суддів, суддя повинен бути вільним від будь-яких упереджень та забобонів і розглядати справу об’єктивно.
Недоброчесною поведінкою ГРД визнає ухвалення рішень на чиюсь користь інакше, ніж зазвичай, втручання суддею в автоматизовану систему розподілу справ, розгляд справи у незаконному складі суду, уникнення розгляду справи та публічні висловлювання щодо результатів розгляду справи до її завершення.
У 2019 році Громадська рада затвердила 20 висновків про недоброчесність на підставі порушення критерію “Неупередженість”. Які саме факти стали підставою для висновків – розповідаємо.
Ухвалення рішень на чиюсь користь інакше, ніж зазвичай
ГРД найчастіше фіксувала порушення критерію у випадках, коли суддя ухвалював рішення на користь певної особи інакше, ніж в інших аналогічних випадках.
Варто зазначити, що ГРД не ставить під сумнів можливість суддів змінювати свою практику. Такі зміни можуть бути зумовлені, зокрема, врахуванням суддею змін до законодавства, практики ЄСПЛ, позиції судів вищих інстанцій або переосмисленням суддею власної позиції.
Однак у випадках, коли така зміна практики відбувається необґрунтовано (наприклад, змінюється кілька разів протягом короткого періоду часу без належного мотивування або можна простежити зв’язок між рішенням судді та статусом особи, що бере участь у процесі тощо), у ГРД може виникнути обґрунтований сумнів у тому, що суддя діяв доброчесно.
Наприклад, ГРД затвердила висновок щодо судді Криворот з огляду на різницю у застосуванні суддею законодавства щодо порушення вимог фінансового контролю до різних суб’єктів. Підставою для висновку стало те, що суддя по-різному підходила до розгляду порушень топ-чиновників, та аналогічних порушень, допущених чиновниками нижчого рівня.
Зокрема, суддя звільнила від адміністративної відповідальності двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та заступника міністра екології та природних ресурсів України з огляду на те, що Національне агентство з питань запобігання корупції не довело, що порушення (несвоєчасне подання електронної декларації) мало умисний характер.
Однак в аналогічному випадку суддя встановила вину інспектора Київської митниці, оскільки той не довів відсутності у своїх діях складу адміністративного правопорушення.
Тобто, в одному випадку суддя поклала обов’язок доведення умислу на вчинення порушення на Національне агентство з питань запобігання корупції, а в іншому вирішила, що такий умисел наявний, за відсутності доказів протилежного.
ГРД дійшла висновку, що для поінформованого спостерігача дії судді свідчать про застосування особливого підходу до високопосадовців, що допомагає їм ухилюватись від відповідальності, породжує відчуття безкарності та несправедливості в суспільстві.
Підставою для висновку щодо судді Попревича стали кардинально різні підходи під час застосування санкцій за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Суддя протягом одного й того ж дня розглянув шість справ, у п’ятьох з яких оштрафував водіїв та позбавив їх права керування транспортними засобами. Проте в одній зі справ суддя лише наклав адміністративне стягнення у вигляді попередження. Суддя послався на те, що водій був неповнолітнім, хоча насправді не був. З огляду на це ГРД вирішила, що раптова зміна поведінки судді на користь певної особи була необґрунтованою, а його підхід до розгляду справ – упередженим.
Інша поведінка, яка вказує на недостатній рівень безсторонності
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен заявити самовідвід, якщо для нього є неможливим винесення об’єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. ГРД вважає, що критерій безсторонності порушувався у випадках, коли суддя не заявив собі самовідвід, хоча мав підстави та повинен був це зробити, а також у випадках, коли суддя допустив недостатній рівень безсторонності вже під час розгляду справи.
Прикладом затвердження висновку через незаявлення суддею самовідводу є висновок щодо судді Хитрука.
У 2018 році Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила суддю від здійснення правосуддя у зв’язку з пред’явленням підозри щодо отримання неправомірної вигоди. На засіданні ВРП суддя переконував, що передані йому гроші не були хабарем. Адвокат, який неодноразово брав участь у судових процесах під головуванням Хитрука та з яким він давно знайомий, просто повернув позичені гроші. ГРД вирішила, що навіть якщо допустити, що пояснення судді є правдивими, з них слідує, що суддя не був безстороннім при розгляді справи за участі адвоката, з яким у нього існували триваючі цивільно-правові відносини та затвердила висновок.
Прикладом недостатньої безсторонності під час розгляду справи є висновки щодо суддів Березіна, Фастовця, Грибанової. Підставою для надання висновку щодо них стали дії суддів під час ухвалення виправдувального вироку у справі за обвинуваченням в посяганні на територіальну цілісність України та сприянні діяльності терористичних угрупувань.
Апеляційний суд скасував виправдувальний вирок та вказав на грубі порушення, допущені судом першої інстанції. Як слідує з рішення апеляційного суду, суд першої інстанції неповно навів та частково викривив показання свідків, невмотивовано не взяв до уваги висновки експертизи тощо. Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, ГРД вирішила, що порушення, допущені суддями, свідчать про недостатній рівень безсторонності під час розгляду справи.
ГРД ухвалював висновки на підставі і інших порушень, серед яких:
- Розгляд справи у незаконному складі суду, про що суддя не міг не знати (Зосименко);
- Розгляд справи, отриманої з порушенням (Данилова, Смолій);
- Вибіркове ухилення від розгляду справ шляхом заявлення самовідводу в одних, і незаявлення в інших аналогічних випадках (Скляренко).
Більше про приклади порушень суддями або кандидатами в судді критеріїв доброчесності та професійної етики, читайте в Узагальненні практики ГРД у 2019 році та на сторінці ГРД у Facebook.